філософське розуміння поняття позову

Лисиця. Ех, знову якось ненатурально! Лисиця незадоволено пджима губки, кида Колобка на землю  почина розглядати сво зображення в люстерц.

Колобок. Здрасьт!

Лисиця. Здрастуй, милий Колобочку!

Колобок викону команду. Лисиця знову мцно хапа Колобка  промовля:

Лисиця. А ну повторимо,  Лисиця вдкида Колобка на клька метрв. Котися-но на мене ще раз!

Колобок. Здрасьт!

Лисиця. Здрастуй, милий Колобочку! промовля Лисиця лейним голосом.

Несподвано Колобок налта на щось м яке та руде,  замсть звичних колючок в його рот ста повно лисячо шерст. Колобок затамову подих аби не наковтатися збудника алерг, а Лисиця, тим часом, мцно стиска його своми кгтистими лапками, рясно прикрашеними каблучками з дамантами.

Колобок котиться, приспвуючи, лсовою стежкою. Вн не помча, що пейзаж ста впорядкованим, дерева пдстрижен, трава мсцями пдфарбована. З-за кущв за ним спостергають уважн оч товстих борсукв, у срому непримтному хутр, до вух яких вставлен мн-рац. Колобка «ведуть», передаючи один одному його маршрут пересування.

29.10.2009 от Serhiy Oksanych

Сентябрь 2009  (4)

Сентябрь 2010  (3)

Останн коментарДмитро на Евгений на Tigo на Аноним на Аноним на Архв записв Выберите месяц Январь 2013  (1)

Корпоративний блог К¶НТО